Першими, хто приручив кішку і тримав її в якості домашньої тварини, були, швидше за все, єгиптяни, приблизно в 3000 р. до н.е. Спочатку для свого прожитку кішки повинні були працювати: тримати під контролем кількість шкідників, наприклад, щурів та мишей (цю роботу колись у Єгипті виконували ласки). Довго це не тривало і граціозний, м'який характер приніс кішкам нове положення: вони стали улюбленими і цінними домашніми вихованцями. У Єгипті кішки шанувалися як боги: археологи знайшли безліч статуй і мумій кішок з часів Давнього Єгипту. Перед похованням єгиптяни своїх кішок бальзамували і загортали в м'яке полотно, а потім клали в труну, просту або у формі кішки. У розкопках в околицях Нілу були виявлені цілі котячі кладовища. Єгиптяни ретельно охороняли своїх кішок і їх експорт був заборонений. Незважаючи на це, кішки в багажі мандрівників і торговців поширилися на Близький Схід, в Індію і Китай. У Китаї кішки почали продаватися в кошиках і клітках на ринках і часто були призначені в їжу.
Японці, у свою чергу, цінували здатність кішок ловити мишей. Вдома і в королівському палаці їх годували добірними ласощами і водили на шовкових повідках. Кішки там стали настільки цінними, що їх не вистачало для лову мишей в міських коморах, магазинах з продуктами. Після того, як шкідники розмножилися, японці заснували цільову програму розведення і видали закон, який наказував відпустити всіх кішок на свободу.
Збережені мозаїчні зображення і записи показують, що першими європейцями, які стали пристрасними любителями кішок, були римляни. Їх армії спершу принесли кішок із зарубіжних країн, а потім вони їх супроводжували в подальших походах. Таким чином кішки ще більше розширилися і стали схрещуватися з місцевими дикими кішками. Пізніше європейські дослідники й купці привозили домашніх кішок з усіх куточків світу. Однак, кішки за свою переправу платили: під час подорожі ловили на кораблях шкідників. Довгошерсті, екзотично пофарбовані кішки потрапили в Європу, головним чином, завдяки хрестоносцям, які їх привозили з собою зі священних воєн протягом 11-13 століть.
